Жоржини (лат. Dáhlia) (а ще кажуть – георгіни) ростуть чи не в кожному українському квітнику. Яскраві та ніжні, тендітні (хоч і масивні) – ці квіти мають настільки різноманітні характеристики та відтінки, що кожен знайде сорт до вподоби. З власного досвіду скажемо, жоржина дуже любить наше українське літо і навіть за мінімального догляду дає хороший урожай. Квітка виростає розкішна і довго тішить око.
Георгіни чи жоржини
Ця квітка має красиву українську назву. Проте іноді деякі українці роблять помилки і використовують суржик. Наприклад, вони називають ці квіти "георгіни".
Слово "георгіна" не є частиною української мови, оскільки це русизм. Правильна українська назва для цих квітів – "жоржина".
Коли і як висаджувати жоржини
Жоржини – багаторічні рослини, проте наших морозних зим вони не переживають і потребують дбайливого зберігання в холодну пору року.
Найкраще висаджувати жоржини у травні – коли неочікувані весняні морози не зможуть завдати шкоди ніжним молодим пагонам. Кореневища слід садити досить глибоко – на 4-7 см у ґрунт. Якщо корінь вже має молоді бруньки, його слід садити бруньками вгору. Крок висадки рослин – близько 50 см, щоб дати їм досить простору розростатися.
Важливо! Жоржини дуже люблять сонце. В процесі планування ділянки під посадку, оберіть сонячну сторону і жоржини віддячать вам пишним цвітом. Щоб створити ідеальні умови, оберіть нейтральний ph ґрунту.
Що важливо знати коли вирощуєш жоржини
- Як і всі наземні рослини, жоржини потрібно поливати та підживлювати. Перший раз це робиться після посадки, далі – за потреби. Підживлення краще робити раз на місяць органічними, нітратними чи азотними добривами.
- На кількість квітконосів можна впливати. Зазвичай жоржина “викидає” одне опорне стебло, від якого може відходити ще одна-дві гілки, що зацвітають поодинокими квітами. Якщо ж ви прагнете отримати більше бутонів, перші кілька пуп’янків потрібно обламати. Тоді кущ подасться в ширину і почне активно нарощувати бокові пагони, які будуть міцними стеблами з великою кількістю квітів. Тому формування куща – справа ваших рук.
- Жоржинам необхідна опора – щоб важкі голови жоржин не похилились чи не зламали стебло. Опорні стовпці краще встановлювати ще на етапі посадки й перших пагонів. Обережно підв’яжіть молоді стебла – це знизить ламкість і сприятиме їх рівному росту.
- Корені жоржин не переносять низьких температур (нижче 0 ) і в ґрунті, і без нього. Врахуйте це при їх зберіганні й переміщенні.
Коли цвітуть жоржини (георгіни)
Сезон жоржин починається в липні й триває аж до осінніх холодів. Для нас вже звично вважати жоржину більше осінньою квіткою – вона все ще милує око своїм різнобарв’ям тоді, коли більшість квітів уже відцвітають. Вони є справжніми «принцесами» осіннього саду, продовжуючи квітнути, коли більшість інших рослин вже відцвіли. Завдяки своїй тривалості цвітіння, жоржини часто використовуються в букетах і прикрашають сад до самих морозів.
Жоржини: корені чи насіння - що краще?
Розведення жоржин з насіння для досвідченої садівниці не складає особливих труднощів. А для дому найкраще висаджувати жоржини з готових коренів, які містять здорові бульбини та живі бруньки.
Якщо ж ви усе-таки вирішили купувати корені даних квітів оптом, після покупки варто (ретельно!) оглянути кожнісіньке кореневище – чи немає відламаних/ пошкоджених бульбин, сухих непридатних для проростання відростків.
Здоровий корінь повинен мати щільну кореневу шийку і хоча б кілька міцно прикріплених до неї бульбин. Пересушені чи підгнилі бульби жоржин – не той посадковий матеріал, з якого виросте здорова рослина. До того ж інфекція з підгнилих бульбин може розповсюдитись на сусідні здорові бульбини, завдаючи шкоди всій рослині.
Жоржини – красиві, стійкі та невибагливі рослини. Виростити їх самотужки досить просто, а сам процес принесе задоволення.
Жоржини сорти
Серед різноманіття сортів жоржин, кожна садівниця може знайти серед них свій улюблений. Сорти різняться за формою, розміром та кольором квіток, від ніжних пастельних відтінків до яскравих насичених кольорів. Жоржини можуть мати махрові, напівмахрові або прості квітки, а їх розмір може варіюватися від невеликих компактних до великих і пишних суцвіть.
Коли садити жоржини
Жоржини садити найкраще наприкінці травня, коли загроза весняних заморозків уже минула. Молоді пагони дуже чутливі до холоду, тому важливо дочекатися стабільно теплої погоди. Кореневища слід садити на глибину 4-7 см, причому бруньки повинні бути зверху.
Важливо дотримуватися відстані між рослинами близько 50 см, щоб забезпечити їм достатньо місця для зростання.
Як садити жоржини
Садити жоржини потрібно у добре дренований ґрунт, обираючи сонячне місце, де рослини отримуватимуть достатньо світла. Під час посадки важливо забезпечити глибоке закладення кореневищ, щоб вони могли добре вкорінитися. Також слід пам'ятати про потребу рослин у просторі для зростання, тому відстань між ними має бути не менше 50 см. Після посадки потрібно забезпечити регулярний полив і підживлення, особливо в період активного росту.
Чи потрібно викопувати жоржини на зиму
Жоржини є теплолюбною культурою, і в їхніх природних умовах ґрунт не промерзає. Тому агротехніка вирощування жоржин у нашому кліматі передбачає обов'язкове викопування бульб перед зимовими холодами.
Бульби жоржин тендітні, чутливі до вологи та схильні до різних захворювань і пошкоджень від шкідників. Деякі садівниці залишають підземну частину рослини у ґрунті на зиму, утеплюючи ґрунт над місцем зростання жоржини, щоб запобігти її промерзанню.
Проте бульби не витримують навіть близьких до нуля температур. Постійна дія вологи під час зимового періоду також небезпечна для кореневої системи жоржин. Тому навіть за умов ретельного укриття, залишені на зиму бульби можуть загинути.
Коли викопувати жоржини на зиму
Як викопувати жоржини
Коли температура повітря вперше опускається нижче 0°C, слід почекати кілька днів, щоб бульби пройшли невелике загартування холодом. Після цього, у сухий, погожий день, рослину можна викопувати. Викопувати корені слід дуже обережно обкопуючи корч, щоб не пошкодити бульбини.
Почніть з обрізки відмерлої надземної частини, залишивши "хвостик" довжиною 10-15 см, що полегшить витягування куща з землі. Викопуйте рослину обережно, використовуючи лопату для щільного ґрунту або вила для рихлого, намагаючись не пошкодити бульби й прикореневу шийку. Після цього обріжте стебла до висоти 2-3 см і залиште викопаний кущ на деякий час, щоб він підсохнув.
Обережно очистіть бульби від зайвого ґрунту. Після цього перенесіть їх у тепле, сухе й добре провітрюване місце, де вони зможуть остаточно висохнути протягом приблизно двох тижнів. Після підсушування огляньте бульби на наявність хвороб і шкідників, знищивши заражені екземпляри, а підгнилі чи пошкоджені частини коренів зачистіть і обеззаразить.
Як зберігати жоржини взимку
Найбільш сприятлива температура для зберігання бульб жоржин взимку становить від +3°C до +10°C. Якщо температура наближається до нуля, виникає ризик пошкодження бульб холодом, тоді як температура вище +10°C може активувати вегетацію, що послабить кореневища. Оптимальна вологість повітря повинна бути 60-70%, з періодичним легким зволоженням бульб узимку.
Для зберігання бульб жоржин варто вибрати темне місце, що дозволить їм залишатися в стані спокою. Вони можуть зберігатися на балконі, лоджії, у підвалі, льосі або навіть в домашніх умовах. Для цього розкладіть бульби шарами в ящики або контейнери, присипаючи кожен шар сухим піском, тирсою, торфом, вермикулітом або іншим сипучим гігроскопічним матеріалом. Бульби не повинні стикатися одна з одною та мають бути повністю покриті.
Квітка жоржина: Мексиканська знахідка або Подарунок з Мексики
Ф. Ернандес відвідав Мексику у 1615 році та зауважив два унікальні сорти жоржин, про які він написав у своєму звіті про різноманітні лікарські рослини Нової Іспанії, опублікованому у 1651 році.
Через століття французький науковець з ботаніки Ніколя Жозеф Тьєрі де Менонвіль, який був відряджений до Мексики для викрадення кошенілі, цінної за свій червоний барвник, згадує у своїй офіційній доповіді (1787 рік) про надзвичайно красиві квіти.
Королівський ботанік А. Каванільєс не тільки дав опис рослині, але й назвав її «Далія» на честь шведського ботаніка А. Даля, учня Карла Ліннея. Незважаючи на зусилля зберегти мексиканське диво в одному місці, вже через півтора десятиліття воно з’явилося у Франції, а згодом в Англії, Німеччині, Бельгії та Голландії.
У деяких джерелах ця історія подається майже як детектив: нібито квіти були викрадені з клумб разом із великими грудками землі, залишивши клумби повністю спустошеними. Іспанський монарх приписував крадіжку французам, оскільки на той час відносини з ними були напруженими.
Існує й інша версія про те, що посадковий матеріал жоржин подарували дружині англійського посла в Іспанії.
Знайомство флористів Голландії з жоржинами відбулося, коли коробка з корінням жоржин була доставлена з Мексики до Нідерландів. Лише одна рослина вижила під час подорожі, але вона зацвіла чудовими червоними квітами з гострими пелюстками.
